Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
завівати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
завіватися — а/ється, недок. Пас. до завівати 3) … Український тлумачний словник
завіяти — див. завівати … Український тлумачний словник
зав'язувати — ую, уєш, недок., зав яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Робити вузол, з єднувати, скріплювати кінці чого небудь вузликом, петлею і т. ін. || Упаковуючи, ув язуючи в що небудь, скріплювати, стягувати кінці вузлів. || Обмотуючи, обв язуючи… … Український тлумачний словник
зав'язуватися — уюся, уєшся, недок., зав яза/тися, в яжу/ся, в я/жешся, док. 1) тільки 3 ос. Закріплюватися, стягуватися зав язуванням. 2) Пов язуватися чим небудь, надівати на себе, стягуючи кінці вузлом. 3) тільки 3 ос., перен. Починатися, виникати (про… … Український тлумачний словник
віяти — I 1) (про повітря рухатися), повівати, дути, подувати, подихати, подихувати, дихати, провівати, провіювати, провіяти, продувати, продути, продимати, дмухати, дмухнути, завівати, завіяти, задувати, задути, задимати, тягти, тягнути, потягати,… … Словник синонімів української мови
задувати — I і задима/ти, а/ю, а/єш, недок., заду/ти, заду/ю, заду/єш і задму/, задме/ш; мин. ч. заду/в, ла, ло; док. 1) неперех. Починати дути, віяти, повівати звідки небудь (про вітер). 2) тільки недок., неперех. Дути, віяти, проникаючи, потрапляючи куди… … Український тлумачний словник
покривати — а/ю, а/єш, недок., покри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Накривати, закривати чимсь зверху кого , що небудь. || Робити покрівлю, дах на чому небудь. || Утворювати якесь покриття, служити, бути таким покриттям. || Оббивати, обкладати, обшивати і т … Український тлумачний словник
новыи — (734) пр. 1.Новый, прежде не бывший, впервые созданный: не можаста кѹпити новы мрѣжа на ловлѥниѥ рыбамъ. нъ ветъхы съшиваста. СбТр ХII/ХIII, 16; о зданиi новыхъ домовъ. и ѡ поновлении ветъхыхъ. (περὶ καινоτоμιῶν) КР 1284, 317в; ѡц҃ь нашь сава.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
пов'язувати — ую, уєш, недок., пов яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Обмотувати чим небудь, зв язуючи кінці; перев язувати. || Надівати (хустку, краватку і т. ін.), зав язуючи кінці. || Закріплювати, зав язувати. || В обряді сватання – перев язувати… … Український тлумачний словник
